- погнёт
- погнёт[погнать]
Словарь употребления буквы Ё. В.Т. Чумаков. 2013.
погнёт
Смотреть что такое "погнёт" в других словарях:
погнѣватисѧ — ПОГНѢВА|ТИСѦ (2*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Рассердиться, разгневаться: въпро(с) Глю(ть) нѣции. ˫ако мощьно погнѣватисѧ чл҃вѣкѹ. (ὀργισϑῆναι) ПНЧ к. XIV, 27а; Ѡлегъ же пришедъ къ Черниигову [так!] не ˫ави того ѿцю. но погнѣвасѧ на ѿца втаинѣ. ЛИ ок. 1425,… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
погнѣщати — ПОГНѢЩА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Разжигать. Перен.: не любодѣи гл҃ть зако(н). а ты не мысли ѿ претребива взора и люботруднаго погнѣща˫а стр(с)ти. (φλέγων) ГБ к. XIV, 66в … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
погніватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погнівити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погнівити — влю/, ви/ш; мн. погнівля/ть; док., перех. 1) Викликати гнів, роздратування; розгнівити, розсердити. 2) Гнівити якийсь час … Український тлумачний словник
погній — но/ю, ч. 1) рідко. Добре угноєна земля. 2) діал. Добриво … Український тлумачний словник
погніватися — аюся, аєшся, док. 1) Виявити гнів, роздратування (про всіх чи багатьох); розгніватися, розсердитися. 2) Посваритися з ким небудь. 3) Гніватися якийсь час … Український тлумачний словник
погнать — погн ать, погон ю, пог онит; прош. вр. ал, ал а, ало … Русский орфографический словарь
погнаться — погн аться, погон юсь, пог онится; прош. вр. ался, ал ась, ал ось … Русский орфографический словарь
погневаться — погн еваться, аюсь, ается … Русский орфографический словарь
